Учні мають знати

Задачі подібні контрольній роботі.

1.    Скільки атомів радіоактивних ядер йоду лишиться через 40 діб, якщо його маса 200 г, а період піврозпаду 8 діб?

2. Під час роботи з радіоактивними препаратами лаборант піддається  опроміненню   з потужністю  поглиненої    дози     0,05 мкГр/с. Яку дозу опромінення отримує лаборант впродовж робочої зміни тривалістю 2 год?

3. Мідний лист був опромінений радіоактивним випромінюванням і поглинув дозу 1Гр. На скільки нагрівся лист?

4. За 1 години поглинена доза опромінення складає 4 мГр. Якою є середня потужність поглиненої дози за цей час?

5. На скільки градусів можна нагріти 100 т води за рахунок енергії, що виділяється під час радіоактивного розпаду 1 г урану-235, якщо 75% цієї енергії йде на нагрівання навколишнього середовища? Під час розпаду одного атома урану виділяється енергія, що дорівнює 3,2∙10^-11 Дж.

ФІЗИКА АТОМА ТА АТОМНОГО ЯДРА. ФІЗИЧНІ ОСНОВИ АТОМНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ 12 год

Учні мають знати:

-       сутність сучасних поглядів про будову атома та ядра, дослідів Резерфорда, радіоактивності, іонізаційної дії радіоактивного випромінювання;

-       поняття ізотопу, нукліда, активності радіоактивного нукліда,  ядерної та термоядерної реакцій;

-       механізм ланцюгових ядерних реакцій;

-       принцип дії ядерного реактора;

-       механізми ядерних процесів у Сонця й зір;

-       переваги та недоліки, перспективи розвитку атомної енергетики;

-       використання термоядерного синтезу;

-       доцільність використання атомної енергетики та її вплив на екологію;

-       ефективність методів захисту від впливу радіоактивного випромінювання;

-       негативний вплив радіоактивного випромінювання на живі організми.

Учні мають вміти:

-       пояснити іонізаційну дію радіоактивного випромінювання;

-       користуватися дозиметром.

МЕХАНІЧНІ ТА ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ХВИЛІ. 8 год

Учні мають знати:

-       сутність хвильового процесу, умови утворення механічних та електромагнітних хвиль;

-       поняття   довжини і частоти хвилі, гучності звуку та висоти тону; формулу    швидкості поширення хвилі;

-       принцип звукової та радіолокації.

-       значення сучасних засобів зв’язку та комунікацій.

Учні мають вміти:

-       розв’язувати задачі за допомогою формул взаємозв’язку довжини, частоти й швидкості поширення хвилі, формул розрахунку відстані до перешкоди за проміжком часу запізнення відбитого сигналу;

-       порівнювати властивості звукових та електромагнітних хвиль різних частот;

-       оцінювати вплив вібрацій і шумів на живі організми;

-       здобувати інформацію під час планування, проведення і аналізу результатів виконання проекту.

Питання до контрольної роботи.

1.        Оптика – це …

2.        Світло – це…

3.        Джерело світла – це…

4.        Точковими джерелами світла  називають…

5.        Тінь – це...

6.        Кутом падіння називають…

7.        Кутом відбивання називають…

8.        Кутом заломлення називають…

9.        Збиральною лінзою називають…

10.    Розсіювальною лінзою називають…

11.    Оптична сила лінзи – це ...

12.    Збільшення лінзи – це ...

13.    Оптичний центр лінзи – це ...

14.    Фокус збиральної лінзи – це ...

15.    Оптична вісь  – це…

16.    Дисперсія - це ...

17.    Закон заломлення світла.

18.    Формула тонкої лінзи:

19.    Формула обрахунку збільшення, що дає лінза.

20.    Формула оптичної сили лінзи.

21.    Якою властивістю світла обумовлено наявність зображення в дзеркалі?

22.    Яким явищем пояснюється появлення веселки; сонячне затемнення?

23.    Яка лінза є збиральною, розсіювальною?

24.    Що ми побачимо, освітлюючи малюнок червоним чи синім світлом?

25.    Яким світлом потрібно освітити надпис, щоб побачити надпис «ФІЗИКА», «ОПТИКА»?

26.    Де на малюнку позначено кришталик, сітківку?

27.    Яке зображення дає фотоапарат; проектор?

28.    Яка частина ока грає роль лінзи, екрана?

29.    Побудувати  зображення точки

   

30.    Побудувати відбитий  промінь.

31.    Побудувати тінь та півтінь.

 32.    Побудувати зображення в тонуй збиральній лінзі, якщо тіло знаходиться на відстані, що дорівнює 3-м фокусним відстаням, 2-м фокусним відстаням, якщо тіло знаходиться в фокусі, посередині між фокусом і подвійним фокусом і між фокусом і оптичним центром. Яке це зображення?

33.    Побудувати зображення в тонкій розсіювальній лінзі, якщо тіло знаходиться в фокусі. Яке це зображення?

34.    Визначити область в якій можна побачити тіло крізь отвір в стіні.

      

35.    Побудувати подальший хід променя.

  

 КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ВОЛОДІННЯ УЧНЯМИ

ТЕОРЕТИЧНИМИ ЗНАННЯМИ

Рівні навчальних досягнень учнів	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
І. Початковий	1	Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом на  рівні розпізнавання явищ природи, з допомогою вчителя відповідає на запитання, що потребують відповіді «так» чи «ні»
	2	Учень (учениця) описує природні явища на основі свого попереднього досвіду, з допомогою вчителя відповідає на запитання, що потребують лаконічної відповіді
	3	Учень (учениця) з допомогою вчителя зв'язно описує явище або його частини без пояснень відповідних причин, називає фізичні явища, розрізняє буквені позначення окремих фізичних величин
ІІ. Середній	4	Учень (учениця) з допомогою вчителя описує явища, без пояснень наводить приклади, що ґрунтуються на його власних спостереженнях чи матеріалі підручника, розповідях учителя тощо
	5	Учень (учениця) описує явища, відтворює значну частину навчального матеріалу, знає одиниці окремих фізичних величин і формули з теми, що вивчається
	6	Учень (учениця) може зі сторонньою допомогою пояснювати явища, виправляти допущені неточності (власні, інших учнів), виявляє елементарні знання основних положень (законів, понять, формул)
ІІІ. Достатній	7	Учень (учениця) може пояснювати явища, виправлти допущені неточності, виявляє знання й розуміння основ них положень (законів, понять, формул, теорій)
	8	Учень (учениця) уміє пояснювати явища, аналізувати, загальнювати знання, систематизувати їх, зі сторонньою допомогою (вчителя, однокласників тощо) робити висновки
	9	Учень (учениця) вільно та оперативно володіє вивченим матеріалом у стандартних ситуаціях, наводить приклади його практичного застосування та аргументи на підтвердження власних думок
ІV. Високий	10	Учень (учениця) вільно володіє вивченим матеріалом, уміло використовує наукову термінологію, вміє опрацьовувати наукову інформацію: знаходити нові факти, явища, ідеї, самостійно використовувати їх відповідно до поставленої мети
	11	Учень (учениця) на високому рівні опанував програмовий матеріал, самостійно, у межах чинної програми, оцінює різноманітні явища, факти, теорії, використовує здобуті знання та вміння в нестандартних ситуаціях, поглиблює набуті знання
	12	Учень (учениця) має системні знання, виявляє здібності до прийняття рішень, уміє аналізувати природні явища і робить відповідні висновки й уза- гальнення, уміє знаходити й аналізувати додаткову інформацію

Визначальним показником для оцінювання вміння розв’язувати задачі є їхня складність, яка залежить від:

1)   кількості правильних, послідовних, логічних кроків та операцій, здійснюваних учнем; такими кроками можна вважати вміння (здатність):

—  усвідомити умову задачі;

—  записати її у скороченому вигляді;

—  зробити схему або рисунок (за потреби);

—  виявити, яких даних не вистачає в умові задачі, та знайти їх у таблицях чи довідниках;

—   виразити всі необхідні для розв’язку величини в одиницях СІ;

—  скласти (у простих випадках

— обрати) формулу для знаходження шуканої величини;

—  виконати математичні дії й операції;

—  здійснити обчислення числових значень невідомих величин;

—  аналізувати й будувати графіки;

—  користуватися методом розмінностей для перевірки правильності розв’язку задачі;

—  оцінити одержаний результат та його реальність.

2)    раціональності обраного способу розв’язування;

3)  типу завдання: з одної або з різних тем (комбінованого), типового (за алгоритмом) або нестандартного розв’язку.

Рівні навчальних досягнень учнів	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
І. Початковий	Учень (учениця) уміє розрізняти фізичні величини та їх одиниці з певної теми, розв'язувати задачі з допомогою вчителя лише на відтворення основних формул; здійснює найпростіші математичні дії
ІІ. Середній	Учень (учениця) розв'язує типові прості задачі (за зразком), виявляє здатність обґрунтувати деякі логічні кроки з допомогою вчителя
ІІІ. Достатній	Учень (учениця) самостійно розв'язує типові задачі й виконує вправи з одної теми, обґрунтовуючи обраний спосіб розв'язку
ІV. Високий	Учень (учениця) самостійно розв'язує комбіновані типові задачі стандартним або оригінальним способом, розв'язує нестандартні задачі

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ

ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ ТА ПРАКТИЧНИХ РОБІТ

Рівні навчальних досягнень учнів	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
І. Початковий	Учень (учениця) називає прилади, пристрої та їхнє призначення, демонструє вміння користуватися окремими з них, може скласти схему досліду лише з допомогою вчителя, виконує частину роботи без належного оформлення
ІІ. Середній	Учень (учениця) виконує роботу за зразком (інструкцією) або з допомогою вчителя, результат роботи учня дає можливість зробити правильні висновки або їх частину, під час виконання та оформлення роботи допущені помилки
ІІІ. Достатній	Учень (учениця) самостійно монтує необхідне обладнання, виконує роботу в повному обсязі з дотриманням необхідної послідовності проведення ослідів та вимірювань. У звіті правильно й акуратно виконує записи, таблиці, схеми, графіки, розрахунки, самостійно робить висновок
ІV. Високий	Учень (учениця) виконує всі вимоги, передбачені для достатнього рівня, визначає характеристики приладів і установок, здійснює грамотну обробку результатів, розраховує похибки (якщо потребує завдання), аналізує та обґрунтовує отримані висновки дослідження, тлумачить похибки проведеного експерименту чи спостереження. Більш високим рівнем вважається виконання роботи за самостійно складеним оригінальним планом або установкою, їхнє обґрунтування.

СВІТЛОВІ ЯВИЩА

(ОСНОВИ ГЕОМЕТРИЧНОЇ ОПТИКИ)

Учень/учениця:

Знає й розуміє:

• приклади оптичних явищ у природі та техніці,
• природних і штучних джерел та приймачів світла,
• означення поняття світлового променя,
• закони прямолінійного поширення,
• відбивання й заломлення світла;
• формулу тонкої лінзи, застосування лінз та оптичних приладів;
• вади зору, способи їхньої корекції, методи профілактики захворювань зору;
• одиниці оптичної сили та фокусної відстані лінзи,
• спектральний склад природного світла;
• поширення світла в різних оптичних середовищах,
• причини заломлення та дисперсії світла,
• призначення окулярів, лінз,
• застосування оптичних приладів (телескопів, мікроскопів, проекційних апаратів тощо).

Уміє

• розрізняти падаючий, відбитий i заломлений промені,
• кут падіння, відбивання й заломлення світла;
• пояснювати утворення тіні та півтіні, причини сонячних i місячних затемнень, хід променів за дзеркального та дифузного відбивання світла, дисперсію світла;
• описувати око як оптичну систему;
• спостерігати прямолінійне поширення світла в однорідному середовищі, відбивання світла, заломлення світла на межі двох середовищ, дисперсію світла;
• вимарювати фокусну відстань та оптичну силу лінзи;
• користуватися лупою, лінзами;
• складати найпростіші оптичні прилади;
• розв’язувати задачі із застосуванням формули тонкої лінзи, закону заломлення світла;
• будувати хід променів у плоскому дзеркалі, на межі двох середовищ;
• будувати зображення, утворені за допомогою лінз.

Висловлює судження щодо світоглядного значення знань про світло та світлові явища; 

оцінює значення світла для життя на Землі й у Всесвіті.

 МАГНІТНІ ЯВИЩА

Учні мають знати:

• сутність магнітної взаємодії, матеріальності магнітного поля, електромагнітної індукції, природу магнетизму, гіпотезу Ампера;
• поняття індукції магнітного поля та її одиниці;
• формули сили Ампера, Лоренца; досліди Ерстеда, Фарадея,
• принцип дії електромагніту,  електродвигуна, електровимірювальних приладів; прояви магнітного поля Землі;
• спосіб промислового одержання електричного струму.

Учні мають вміти:

• застосовувати набуті знання в процесі розв'язування фізичних задач та виконання лабораторних робіт;
• графічно зображати магнітне поле; застосовувати  правила свердлика, лівої руки;
• складати електромагніт.

Виявляє ставлення і оцінює:

• прояви магнітного поля;
• роль видатних учених у розвитку знань про магнетизм;
• вплив магнітного поля на живі організми.

1. Постійні магніти.
2. Магнітне поле.
3. Магнітна індукція
4. Сила Ампера
5. Сила Лоренца
6. Явище електромагнітної індукції
7. Лінії магнітної індукції
8.  
9. Феромагнетики.
10. Хто перший  відкрив наявність магнітного поля навколо провідника зі струмом?
11. Хто перший провів дослід, що показував притягання двох провідників зі струмом?
12. Хто перший отримав електричний струм за допомоги магнітного поля?
13. Властивості магнітних ліній.
14. Правило свердлика для прямого провідника зі струмом.
15. Правило свердлика для котушки зі струмом
16. Правило лівої руки
17. Формула сили Ампера
18. Формула сили Лоренца
19. Одиниці вимірювання магнітної індукції.
20. Способи збільшення магнітної дії електромагніту.
21. Що станеться з силою Ампера, якщо силу струму збільшити в 2 рази.
22. Що станеться з силою Лоренца, що діє на заряд, якщо його збільшити в 3 рази.
23. Два провідника знаходяться в магнітному полі, перпендикулярно лініям магнітної індукції. На якій провідник діє більша сила Ампера, якщо другий має довжину в 1,5 рази більшу?

                                      Теми, що потрібно повторити до контрольної роботи:

• Швидкість рівномірного прямолінійного руху.
• Швидкість обертального руху.
• Частота і період обертання.
• Сила тяжіння.
• Сила тертя.
• Момент сили. Правило моментів.
• Механічна робота.
• Механічна потужність.
• Сила струму.
• Напруга.
• Електричний опір.
• Робота електричного струму.
• Потужність електричного струму.